АНДРІЙ ЦІЛИК І МИКОЛА МИКИТЮК - ПРО ДЕБЮТ У ЗБІРНІЙ УКРАЇНИ

Два "ураганівці" вперше зіграли за національну команду на турнірі в Ірані

23-26 вересня національна збірна України в Ірані взяла участь у міжнародному турнірі "Quadrangular international futsal tournament", за підсумками якого підопічні Олександра Косенка фінішували на другій позиції. Новачками у складі "синьо-жовтих" стали два "ураганівці" - Микола Микитюк та Андрій Цілик, останній з яких відзначився двома голами за нашу збірну.

Нагадаємо, що наприкінці серпня троє гравців "Урагану" Микитюк, Цілик та Лисенко завоювали "бронзові" медалі студентського мундіалю. Настільки хвилююче у розташуванні національної збірної та які враження від виступів на міжнародній арені з клубною прес-службою поділилися самі дебютанти.

- Які емоції? Що відчуває спортсмен, якого вперше викликають в лави національної збірної?
 Цілик: Скажу, що це дуже приємно, що твою працю, старанність оцінили. Але водночас це дуже відповідально захищати кольори збірної. І що найголовніше - не можна ніколи на цьому зупинятися, бо сьогодні в збірній ти, а вже завтра - хтось інший. Тому - тільки працювати, і максимально віддаватися справі, яку ти любиш.
 
Микитюк: Звичайно, що це дуже приємно, але, якщо чесно, для мене навіть не очікувано. Мріяв грати за збірну України, але ще кілька років тому навіть не міг подумати, що буду грати в головній команді "Ураган" (Микитюк - вихованець клубної ДЮСШ - авт.). Було багато хлопців, які зі мною разом ходили на тренування в ДЮСШ, і я щасливий, що мені пощастило потрапити в число тих, хто дійшов, доріс до "основи". А виклик у збірну - це ще один приємний бонус і свідченням того, що треба продовжувати працювати. Хоча ніколи не думав, що ця мрія стане реальністю.

- Максим Павленко настанови якісь давав?
Микитюк: Максим Михайлович бажав успіху, щоб ми добре себе проявили, і закріпилися в складі. Підтримували і в "Урагані", раділи, що ми представляємо наш клуб в збірній.

Цілик: Найголовніша настанова - приїхати додому живими-здоровими, провести турнір без травм. З цією установкою ми впоралися (сміється - авт.).

- Яка, загалом, атмосфера у розташуванні збірної?
Микитюк: З Петром Шотурмою та Ігорем Корсуном ми пограли не один рік в "Урагані", у нас хороші дружні стосунки й за межами поля. Хлопці привітали з дебютом, підтримували. Відчувалося, що ми знаємо одне одного і під час матчів, була взаємодія, тому було трішки легше в цьому плані. Хоча зі всіма знайшли спільну мову, все було гаразд.

Цілик: Футзальний світ взагалі тісний, тому багатьох хлопців знали, а особливо приємно було пограти з Корсуном, Шотурмою, і справді відчувалася підтримка з їх сторони.

- Перше бойове хрещення в Ірані, які враження від країни, турніру? Рівня суперників?
Цілик: Звичайно, дуже цікаво поїхати в іншу країну, подивитися на їхню культуру, звичаї. Часу знайомитися з Іраном багато не було, у нас був один вихідний, ми гуляли містом, ходили в музей. Особливо цікаво було попробувати свої сили з такими суперниками, рівень яких дуже хороший. Це - великий досвід!

Микитюк: Тебриз дуже сподобався, це одне з історичних міст Ірану, цікава архітектура, привітні люди. Рівень турніру теж на достатньо високому рівні, збірна Ірану, наприклад, - "бронзовий" призер Чемпіонату світу (2016р. - авт.), багаторазовий чемпіон Азії. А це про щось говорить. Вони - дуже фізично сильні, витривалі. Добре виглядала збірна Японії - дуже технічні, швидкі, мобільні. Помітно зріс рівень Білорусі.

- Андрію, ти відзначив дебют двома голами…
Цілик: Забивати завжди приємно, але насамперед думаєш за результат для всієї команди, тому я не мав права розслаблятися чи втрачати концентрацію. Мені приємно, що зміг долучитися до перемоги збірної в обох матчах, але ще раз повторюся - це командний успіх, і заслуга всіх гравців.

- Що все-таки не вистачило, щоб обіграти господарів, збірну Ірану?
Микитюк: Думаю, що не вистачило терпіння, і наприкінці гри ми не витримали натиск суперника.

Цілик: При рахунку 1:0 нам не вистачило другого гола, якби ми його забили, гра б заспокоїлася. Ми мали хороші нагоди, два виходи "1 на 1", але підвела реалізація. Ми десь нервували, бо суперник мав моменти, а у нас 4-5 фолів, і вже не могли так агресивно забирати м’яч, як цього хотілося.

- Буквально на днях Олександр Косенко в інтерв’ю відзначив, що роботою новачків задоволений? Чи говорив щось особисто?
Микитюк: Особистої розмови з головним тренером не було, але всій команді сказав,що не варто засмучуватися, що це підготовчий турнір, тому ми багато наігрували, він спостерігав за взаємодією у "четвірках", постійно були зміни у "квартетах". Ми з Андрієм з однієї команди, але головному тренеру було важливо подивиться, чи можемо ми грати одне без одного, як швидко зможемо знайти порозуміння з іншими членами збірної.

Цілик: Завдання футболіста просте - слухати установку тренера, максимально віддатися на полі - забивати голи, робити вдалі асисти. Приємно, що Олександр Косенко відзначав, що потрібно проявляти себе індивідуально, не боятися, пробувати обігрувати. Загалом, сказав, що ми молодці.

- Якщо говорити про взаємодії в "четвірках", з ким почували себе найкомфортніше?
Микитюк: Це національна збірна, де професійні футболісти, тому грати зі всіма комфортно. Так, Шотурму, Корсуна краще знаю, з Ігорем грали в "Урагані" в одній "четвірці", але не можу сказати, що з іншими гравцями не знайшов спільної мови. З Радевичем, Легендзевичем були разом у студентській збірній.

- Власне про студентську збірну. "Бронза - задовільний результат на чемпіонаті світу? Якщо брати до уваги, що у півфіналі поступилися чемпіону - збірній Росії?
Цілик: Будь-яка нагорода приємна, але хотілося повернутися додому з "золотом". Напевно, в той момент збірна Росії була сильнішою за нас.

Микитюк: Звичайно, дуже хотілося виграти чемпіонат світу, потрапити в історію. Студентська збірна України вже вигравала мундіаль, але хотілося ще раз підтвердити цей статус.

- Що не вдалося у півфінальній грі?
Микитюк: Команда Росії - досить сильна, багато гравців студентської збірної грають у національній дружині. Знаємо, що рівень чемпіонату в Росії теж на хорошому рівні, і від нас була максимальна налаштованість на боєздатну гру. Десь не пощастило в деяких моментах, нам забили швидкі голи, тим більше, психологічно важко виходити з рахунку 0:3. В другому таймі ми мали перевагу, тиснули на суперника, але трішки не вистачило в кінці.

- Якщо повернутися до "Урагану", то як почуваєте себе зі стартом "реноваційного" сезону?
Микитюк: Почуваємо себе старожилами (сміється - авт.). Футбольне життя воно таке - хтось йде, хтось приходить. У нас оновлений склад команди, і разом працюємо над поставленими цілями, сподіваюся, в цьому сезоні ми зможемо вибороти комплект нагород. У нас дружній колектив, є досвідчені гравці, які допомагають, підказують. Головне - виконувати свою роботу і разом йти до перемог.

Цілик: У всіх нас спільна мета - перемагати, навколо неї ми об’єднані. Неважливо, хто з якої команди перейшов, зараз ми у футболках "Урагану" і повинні робити все від себе можливе, щоб здобувати трофеї для свого клубу.

- Що скажете про формат Екстра-ліги?
Микитюк: Це щось нове, цікаво! Тепер кожна гра - як плей-офф, і всі в регулярному чемпіонаті б’ються за очки. Треба віддавати всі сили, щоб виконати програму мінімум - потрапити у "шестірку". Зараз всі команди мають рівні шанси, всі розуміють, що кожна гра важлива.

Цілик: Формат цікавий, і особисто мені хотілося б, щоб був ще спарений тур, щоб було більше ігор. Це було б ідеально! А так за сезон виходить мало матчів, тим більше, якщо десь випалюєш через травму, дискваліфікацію чи через виклик у збірну. Добре, тепер є новий турнір "Кубок ліги".

- Ви пропустили перший етап Кубку ліги, напевно дивилися матчі "Урагану", в активі дві перемоги….
Микитюк: Провели дві хороші гри, забили м’ячі. Все, що відпрацьовували на тренування, те й реалізували в матчах.

- Яка футзальна мрія? Які нагороди хочеться здобути у вітчизняній Екстра-лізі?
Микитюк: Дуже хочеться виграти з "Ураганом" всі можливі трофеї, хочеться відчути ці емоції. А для цього, звичайно, треба працювати на максимум!

Цілик: Є ціль виграти чемпіонат, кубок, і далі здобувати нагороди на міжнародній арені.

- І наостанок - традиційні побажання для всіх вболівальників?
Микитюк: Підтримувати команду у важкі часи, і в час перемог. Ми граємо для вболівальників, вони нас мотивують, заряджають! Будемо робити все, щоб тішити їх голами, перемогами.

Цілик: Завжди вірити в "Ураган"! Це найголовніше!

Прес-служба НФК "Ураган"


 

02.10.2018 14:31