ТРОЄ «УРАГАНІВЦІВ» - ПРО СВІЙ ДЕБЮТ У ЗБІРНІЙ УКРАЇНИ

Інтерв'ю Ігоря Корсуна, коментарі Михайла Зварича і Віталія Бірова

Минулого тижня національна збірна України стала переможцем міжнародного турніру "CFA International Futsal Tournament 2016", що відбувся в Китаї. У складі "синьо-жовтих" дебютували одразу троє гравців івано-франківського "Урагану". Своїми враженнями від перших матчів у футболці збірної поділилися Михайло Зварич і Віталій Біров, а також Ігор Корсун - в ексклюзивному інтерв'ю офіційному сайту АФУ.

Михайло ЗВАРИЧ, гравець "Урагану":
- Було дуже приємно, коли дізнався, що отримав виклик у національну збірну. Це була моя мрія… Турнір був організований на дуже високому рівні, хороші команди, я ніколи не грав на таких аренах і проти таких суперників. Особливою для мене залишиться гра проти Китаю, в котрій я забив свій перший гол. Скажу, що емоції просто зашкалювали. До того ж, вдвічі приємніше вигравати такі турніри. Тренер завжди нас підтримував, казав, що ми молодці, в ми в свою чергу старалися виконувати його установку на гру.

Віталій БІРОВ, голкіпер "Урагану":
- Враження важко передати, бо потрапити у збірну – мрія всього мого життя, і цим все сказано! Чесно кажучи, не очікував, бо в Україні є багато хороших воротарів… Але дякую Владиславу Корнєєву, з яким ми багато працюємо на тренуваннях, він кожен день готує щось нове, і одним словом – отримуєш задоволення від роботи з ним. Щодо самого турніру, то рівень хороший, адже в збірні потрапляють тільки кращі гравці, тому було цікаво.

ІГОР КОРСУН: «ПЕРШИЙ ГОЛ В ДЕБЮТНІЙ ГРІ ЗА ЗБІРНУ – ЦЕ НЕЙМОВІРНО»

Перший раз вийти в матчі за національну збірну – і в першому ж матчі відзначитись забитим м’ячем. Така мрія нездійсненна для мільйонів футболістів, але саме такий щасливий випадок стався з гравцем івано-франківського "Урагану" Ігорем Корсуном. Саме після його влучного удару збірна України повела в рахунку в матчі проти збірної В’єтнаму на міжнародному турнірі "CFA International Futsal Tournament 2016", який проходив минулого тижня в китайському місті Чаншу. Про свої враження від перших матчів за збірну Ігор Корсун розповів в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України.    

- Ігоре, по-перше, дозволь привітати тебе з гарним дебютом в збірній, з першими забитими м’ячами в її складі та з перемогою в турнірі. Які в тебе залишаться враження від нього?
- Дякую за привітання – це був мій дебют, я вважаю, забив гол, який вийшов більш-менш вдалий, емоції дуже позитивні від всього. Все ж таки перший раз в збірну поїхав, сама атмосфера дуже класна була.

- Не можна не спитати, як отримав запрошення, як дізнався про нього?
- У нас було тренування, і начальник команди Сергій Кривенький після нього сказав, що треба здати закордонні паспорти. Так і дізнався.

- Перше відчуття, коли почув цю звістку?
- Здивувався, але було приємно. Відверто кажучи, дуже радий був, все ж таки перший виклик. Це було десь тижнів за два-три до поїздки.

- Мабуть, той час очікування між викликом та виїздом був важкий?
- Щось таке було: піднесений настрій, хотілося ще більше працювати. Хотілось довести, що я зможу. Це було, як новий поштовх для роботи.

- Ти не один отримав виклик, а ще й кілька "ураганівців", а бути разом, напевне, краще.
- Тому що я перший раз їхав, мені дуже важливо було, щоб поруч були люди, які вже в збірній грають, той же Петро Шотурма декілька років. Тренер воротарів в збірній Влад Корнєєв з "Урагану". Мені в деяких побутових питаннях підказували. Багато чого для мене було вперше, так що мені в цьому плані було легше.

- Тепер вже ближче до дебютної гри. Ти першим з новачків в Китаї вийшов на майданчик, вже в першій грі.
- Я дуже зрадів, що матиму змогу увійти в гру з перших хвилин. Було дуже приємно, але й легкий мандраж був. Але те все було до першого дотику до м’яча.

- Після дебюту в збірній до тебе буде більше уваги футзальної спільноти. Розкажи, як ти прийшов в футзал?
- Я в 2009 році приїхав в Івано-Франківськ поступати в коледж фізичного виховання. І від того все почалося. Спочатку грав за коледж, грав і в великий футбол, і в футзал паралельно. Потім команду "Ураган-2" зібрали в Першу лігу, там саме молодь була, і мене туди взяли. А коли вже дублери замінили основних "ураганівців", тоді я вже й попав в основну команду.

- А до того моменту, як приїхав вступати до коледжу, щось знав про таку команду, як "Ураган"?
- Якщо чесно, то й близько не знав. Сам я з Хмельницької області з сільської школи, Славутський район, село Ставичани, тому від футзалу був трошки далекий. Коли вже був в другій команді, двічі їздив на збір з першою командою. Був в Кароліно-Бугазі, їздив в Польщу, але тоді не вдалося закріпитися в першій команді.

- Які зараз побутові умови мають гравці "Урагану", які ще і в збірній грають?
- Мешкаю я на квартирі майже в центрі міста. Є в мене дівчина, але вона навчається в Києві, цього року як раз навчання закінчує.

- Ти вперше в житті поринув в атмосферу збірної. Які в тебе враження від атмосфери в команді, від тих стосунків, що є всередині?
- Дуже приємні, атмосфера така, що налаштовує на роботу. А емоції… Після завершення турніру була дуже урочиста церемонія нагородження – все неймовірно сподобалось. Може, від того, що перший раз.

- Ви тільки-но проти "Локомотива" грали в чемпіонаті, а зараз з харківськими гравцями вже по один бік. Клубні пристрасті поза збірною?
- Того немає, ми всі професіонали, і всі прекрасно розуміємо, що клуби є клуби, а в збірній ти граєш вже за честь країни. У всіх з усіма нормальні, робочі стосунки.

- Ти виходив на майданчик тільки в перших двох матчах. Збірні В’єтнаму та Китаю, мабуть, тепер надовго запам’ятаєш.
- Обидві команди швидкі, технічні, люблять і вміють працювати з м’ячем. З В’єтнамом було трошки важче, а з Китаєм у нас хороша гра була, бо давалося все так легко.

- Давай пригадаємо твій перший гол у складі збірної.
- Ми зіграли з Михайлом Грициною в стіночку, вийшов класний ігровий момент, пробив по воротах метрів десь з 12-ти, і вийшло так, що воротар помилився, і м’яч опинився в воротах – я навіть трошки був здивований. Але дуже радий! Перший гол в дебютній грі за збірну – це неймовірно!

- А яка твоя особиста думка щодо рівня суперників?
- Та, вважаю, що зараз вже всі можуть грати. Всі на повну на майданчику працюють, і просто так нікого не обіграєш. Слабких точно нікого не має, і недооцінювати нікого не можна.

- У вас не так багато вільного часу було, тим не менше, щось встиг в Чаншу подивитись? Які враження про цю далеку від нас країну?
- Якщо чесно, то чекав більшого. Думав, Китай – це щось таке, щось є незвичайне. Але нічого такого в Чаншу не побачив. Може, місто таке. Навіть нічого не можу виділити. Дійсно, часу було дуже мало, ігри вдень, а ввечері треба відпочивати. Після ігор все ж прогулялися пару разів.

- Вже після турніру якась підсумкова розмова з головним тренером була?
- Поки що не було. Але ми й так всі прекрасно розуміємо, що треба нам працювати для того, щоб отримати виклик на наступні збори та наступні ігри. Кожен це розуміє, і треба ще тільки більше працювати.

За інформацією прес-служби АФУ

07.12.2016 10:31