ЮРІЙ ІВАНИШИН: "ЩОБ СТАТИ ПРОФЕСІОНАЛОМ ЮНАКАМ ПОТРІБНО ПЕРЕСТРИБНУТИ БАГАТО БАР’ЄРІВ"

Новоспечений наставник дублю розповів про підготовку молоді

Новоспечений наставник "Урагану-2-КФВ" Юрій Іванишин у розмові з клубною пресслужбою розповів про початок підготовки до нового змагального сезону, відмінності роботи у дитячому та дорослому футзалі та майбутню селекцію молодих талантів.

- Юрію, вітаємо тебе з новим призначенням! Розкажи, як в твоєму житті з’явився футбол і, власне, футзал.
Я до 5-го класу займався боксом у свого батька, який є тренером з даного виду спорту. Одного разу, коли він поїхав на змагання я без його дозволу втік на тренування з футболу. Згодом разом зі своєю сестрою Мар’яною вступив до ДЮСШ-3, де моїм першим тренером був Володимир Слободян. Саме Володимир Ярославович і запропонував мені спробувати свої сили в футзалі в ДЮСШ «Ураган», яка тоді робила свої перші кроки.

Пам’ятаю перший вагомий трофей у футзальній кар’єрі – це була перемога в Кубку України серед команд вікової категорії -15, який проходив у Сумах. Тоді ж і вперше відчув себе професіональним гравцем, адже нам видали перше екіпірування – костюм, два комплекти форми, куртку. Було доволі приємно – ти ще навчаєшся у 10-му класі, а вже маєш своє брендоване екіпірування (посміхається – ред.).

- Як тоді виникла ідея пов’язати себе з тренерською діяльністю?
Вступаючи в університет, я твердо вирішив для себе, що хочу бути або професійним гравцем, або професійним тренером. Так склалось, що під час навчання в університеті тодішній спортивний директор «Урагану» Роман Ярий запропонував мені посаду асистента в ДЮСШ «Ураган». Я з радістю прийняв цю пропозицію і почав працювати у парі разом з Дмитром Мельниченком у віковій групі 2004-2005 р. н. А вже за рік самостійно набрав групу 2008-2009 р. н., а хлопців 2009-го року народження вів до останнього часу.

- А як щодо кар’єри футболіста?
В той час, коли я лише починав свою кар'єру в нашому регіоні не було жодного професійного клубу – «Прикарпаття» та «Енергетик» припинили існування, тож я вирушив на оглядини до ужгородської «Говерли» та стрийської «Скали». Там не склалось з ряду причин, до того ж, я вже працював в ДЮСШ «Ураган» і вже тоді визначив для себе пріоритети.

- Втім, був момент, коли ти навіть брав участь у тренувальних зборах основного «Урагану».
Справді, у 2016-му році головний тренер «Урагану» Іван Скіцко запросив мене на НТЗ до Кароліно-Бугазу. Протягом тих зборів ми взяли участь у традиційному турнірі Валерія Водяна, який завершили на третій сходинці. Втім, у тому сезоні я виступав у дублюючому складі «драконів». Вже тоді розумів, що я не є перспективним гравцем, адже перспективні – це ті кому до 20-ти. Розумів, що мій період закінчився і вже серйозно пов’язав себе з тренерською діяльністю.

- Повернемось до справ теперішніх. Як відреагував на пропозицію очолити дубль "Урагану"?
Взагалі пропозиція від керівництва очолити "Ураган-2" стала приємною і водночас досить несподіваною для мене. Приємно, що головний тренер і керівництво клубу довірило мені цю посаду. В свою чергу, мені хочеться віддячити їм за довіру, підготувавши добротних футзалістів, якісну зміну, яка складе конкуренцію гравцям першої команди.

- На твою думку, де на тренера покладається більша відповідальність – в дитячому чи дорослому футзалі?
Як на мене, відповідальність є що там, що там. Але якщо в дитячому варто врахувати більше психологічні особливості дітей, а в дорослому підлітків, які проходять свій період становлення як особистості. І завдання тренерського штабу – допомогти їм стати особистістю і професійним футзалістом.

- Як відбулось твоє перше знайомство з командою?
Знайомство пройшло дуже тепло, адже зі всіма хлопцями знайомі і багато кого знаю ще з дитячого футзалу. "Ураган" – це одна сім'я в одному клубі, тож за всіма слідкував і знаю можливості кожного. Вже на першому тренуванні побачив, що хлопці хочуть прогресувати і ставати професійними футзалістами. Помітно, що вони готові до нових викликів, готові працювати і виконувати поставлені перед ними завдання. Кожен з них горить бажанням прогресувати і надихає мене та весь тренерський штаб допомогти їм у цьому.

- Які завдання стоятимуть перед командою у наступному сезоні?
- Олександр Олександрович озвучив, що основним завданням є підготувати хорошу зміну першій команді, яка в будь-який момент може не просто потрапити в "основу", а по-справжньому підсилити гру, стати важливою одиницею в тактичних схемах. А для цього потрібно давати молоді як можна більше ігрового часу, якомога більше практики. І ми не ставитимемо завдання перемогти будь-якою ціною, залучивши гравців, які вже в "основі". Молоді гравці повинні багато грати і лише тоді з них можуть вирости хороші футзалісти. Вони повинні помилятися, "набивати ґулі", бо інакше не навчаться.

- На збори разом з головною командою до Кароліно-Бугазу вирушили четверо виконавців з дублю - Петро Сенюк, Микола Гуйван, Олег Негела та Віталій Коробка. Як проводитимеш селекцію у зв'язку з переходом гравців до "основи"?
Ми раді, якщо гравця взяли в першу команду і будемо надавати шанс іншим, адже в такій ситуації будь-хто може проявити себе у ролі лідера, брати більше ініціативи на себе і рости в професійному плані.

Щодо селекції, то бачення тренерського штабу в тому, що в першу чергу звертатимемо увагу на нашу Академію. В тому й полягає завдання тренерського штабу Академії підтягувати молодь до рівня "Урагану" чи дублю. Тим паче, у старших вікових категоріях є багато перспективних хлопців на яких потрібно звернути увагу та надати шанс проявити себе. Тож найперше будемо залучати вихованців Академії, а вже потім футзальні таланти з інших клубів чи регіонів. Вже зараз з нами працюють четверо гравців "срібного" складу команди U-17, які були рекомендовані наставником та обрали футзал.

Повинен бути налагоджений діалог між тренерським штабом головної команди, тренером команди U-17 Академії, директором Академії для того, щоб вибудувати чітку вертикаль переходу гравців від U-17 до дублюючої чи першої команд. Тож найближчим часом плануємо розробити чіткий алгоритм в цьому напрямку.

- Команда вже розпочала підготовку до сезону. Розкажи, як проходитимуть літні збори.
Наразі в команди розпочався втягуючий збір після відпустки і довгого карантину. Разом з тренерським штабом склали детальну програму тренувань для збору, який передбачатиме режим одного тренування на день. Поки я буду на зборах з головною командою, гравці дублю працюватимуть під керівництвом другого тренера "Урагану-2-КФВ" Івана Данилишина.

Основна мета збору - підготувати організм до навантажень і мінімізувати травматизм, який може виникнути на даному етапі. Розуміємо, що м'язи атрофувались за довгий час у зв'язку з карантином і ще не готові сповна до звичних навантажень. Тож делікатно підходимо до цього аспекту. Зараз поки складно сказати в яких турнірах ми гратимемо і коли для нас розпочнеться новий сезон. Відштовхуючись від змагальної діяльності, вже будемо планувати подальшу підготовку і навантаження по мікроциклах.

- З якими складнощами стикаються гравці при переході від дитячого до дорослого футзалу? І як, на твою думку, зробити цей перехід максимально "безболісним" для юних футзалістів?
Щоб стати професійним футзалістом юнакам потрібно перестрибнути багато бар'єрів. Одним з таких бар'єрів є висока травматичність, тож потрібен тонкий особистий підхід до кожного футзаліста. У нас в структурі є кваліфіковані фізіотерапевти, реабілітологи і лікарі, консультуючись з якими можна мінімізувати вплив різних пошкоджень і "згладити" перехід до дорослого футзалу.

Але є інший бік медалі, а саме психологічний. Всі рано чи пізно стикаються з проблемою, що багато хороших талановитих гравців залишають футзал через різні проблеми - з навчанням, з роботою чи батьки забороняють займатись. Повторюсь, є дуже багато бар'єрів, які потрібно перестрибнути, щоб досягнути позначки професійного спортсмена. І одним із завдань тренерського штабу є весь час розмовляти з хлопцями у плані психології, скеровувати їх на правильні думки, стимулювати до самоконтролю, самотренувань.

Професійний футзаліст і загалом спортсмен – це людина, яка вміє сама керувати своїм часом і правильно його розплановувати, здатна дотримуватись гігієни харчування, сну. Тож тренерський штаб повинен зробити все, щоб допомогти хлопцям дотримуватись режиму професійного спортсмена. Окрім того, часто буває так, що в підлітків починається період, коли хочеться на дискотеку, а не на футзал. В такі моменти вони повинні розставити пріоритети, що головне в житті. В деякий момент потрібно перетерпіти, перечекати, щоб потім отримати те, що вони бажають найбільше.

- На твою думку, якими якостями повинен володіти молодий футзаліст для того, щоб заграти на високому рівні?
Звісно, в будь-якій сфері, особливо футзалі, цінується працьовитість, бажання весь час прогресувати, не дивлячись ні на що. Звісно, легше працювати з людиною талановитою, але якщо в гравця є бажання прогресувати, саморозвиватись - це полегшує завдання. На власному досвіді можу сказати, що якщо в гравця є 99% бажання і 1% таланту, то він досягне мети і стане професійним футзалістом. Все вирішує працьовитість і бажання.

- Раніше в інтерв'ю ти говорив про те, що багато чого вирішують гравці з нестандартним мисленням. Чи будеш прививати це мислення "ураганівській" молоді?
Я завжди цінував і буду цінувати, говорив і буду говорити – нестандартні рішення, технічні гравці, особистості, які не бояться брати ініціативу на себе завжди будуть в ціні. Починаючи з першого тренування ми плануємо прививати ці якості молодим хлопцям в "Урагані-2". Як в плані технічному, тактичному потрібно показувати ці елементи, вчити, так і в плані психологічному завдяки розмовам, розбору ігор та помилок.

Футзал вже давно відійшов від того, що ти можеш бути захисником чи нападником. Сучасний футзал потребує дійсно універсала, який вміє обігрувати, в атакувальній лінії має бути бразильцем чи іспанцем, а в захисті бути левом. Якраз таких футзалістів прагнемо виховати – тих, які вміють обігрувати і добре оборонятись.

- Ти довший час працював з вихованцями 2008 р. н. в Академії. Як вони відреагували на те, що ти переходиш в "Ураган-2-КФВ"?
Якось так склалось, що з футболістами 2009 р. н. ми пропрацювали фактично з самого початку. Загалом поставились з розумінням до мого переходу. Спочатку їм було шкода, що я залишаю їх, але в розмові пояснив, що це піде їм на користь – вони йдуть до іншого тренера, який зможе побачити кращу сторону гравців і з яким вони будуть прогресувати і надалі.

Багато повідомлень отримав від батьків, дітей зі словами подяки. Щиро вдячний їм за цю співпрацю і було багато моментів, які назавжди залишаться в моєму серці – перемог, поразок, виїздів, на тренуваннях. Мені було дуже приємно, коли на останньому тренуванні кожен підійшов до мене, по-чоловічому потиснув руку і побажав удачі. Зі свого боку я запевнив, що ми з вами не прощаємось, я буду слідкувати за кожним і допомагати порадами.

Пресслужба НФК "Ураган"

10.07.2020 12:04

Fatal error: Allowed memory size of 268435456 bytes exhausted (tried to allocate 130968 bytes) in /home/uragan/uragan.if.ua/www/includes/bootstrap.inc on line 2804